Цієї ночі я не спав . Наказ сестри був ясним "знищення і інформація" , але чомусь я не зрозумів одного . Навіщо наказувати храмовникові Шилен іти на тихе полювання . Хмм це попахує ідіотизмом . Хоча сестра ніколи не робила помилок , особливо таких хоча в неї завжди план нараховує 5 ато і більше кроків до цілі .
Хоча в сторону , є місія , є Я , треба команду , танцюриста смерті ех їх так мало нічого візьму Домінаса ,
кілька розвідників Шандрі та її брата Фаріона (ех які вони смішні коли щось не виходить , хоча напевно без них я б і не взяв цитадель світлих , коли вони знищили командування прямо під носом у охорони ) . Треба чаклун
для захисту від магічних пасток , чорт нікого не має доведеться взяти Ланаю , хоча може краще зовсім не брати мудриця храму Шилен ніж її ? Та ну дам їй шанс , хоча досих пір здригаюсь від спогадів про те як ця ідіотка замість того щоб передати свою магічну силу мені , ледь не відпалила мені руку . Все команда є .
Останій запис в щоденнику на сьогодні , я відчуваю що десь пролили кров одного з темних братів , десь біля переходу на нейтральну територію , нас мало загостряється зв"язок між нами і тому за кров мого брата я проллю в десятиро більше крові ! Люди зрозуміють що таке знищити істоту темряви і не вмерти самому .

Щоденник капітана диверсантів Франца де ЛаСта .

Ми ходимо кругами по цих проклятих землях вже четвертий день . Мої люди скоро почнуть панікувати . Я ненавиджу це місце . Навіть вся енергія катакомб не встоїть перед тим жахом який я відчуваю через близькість до народжених прокляттям . Велика Ейнхазад захисти наші душі . Але всеодно треба зробити нашу священну місію покладену на нас Архіепископом . Треба забрати печатку із чортових катакомб , печатку яка є ключем до пізнання сили Шилен , треба її знайти і знищити ! За будь яку ціну ! Іначе буде існувати навіть найменший шанс її повернення .......

П"ятий день .

Я все більше відчуваю присутність злих духів . Я знав що не треба вбивати тих вартових , але якщоб ми не зробили цього в перший день , вся місія пішлаб під відкос . Ми втратили ще одного з нашої маленької групи в п"ять чоловік і того нас троє . Майбутнє людей залежить від нас ...... Залежить від нас ...... ЦІ СЛОВА ВЖЕ НЕ ЗІГРІВАЮТЬ НІ МОЮ ДУШУ НІ ДУШІ МОЇХ ДРУЗІВ ! Вони мають надію що повернуться і вірні мені , вони підуть за мною хоч в пекло , проте я не хочу їх туди вести...... Вирішено далі я йду сам !

Літопис падіння Аргону

Ми ганяємо цих ідіотів по болоту вже 2 день . Ланая всетаки навчилася чомусь , насилає на них такі кошмарні думки які б навіть я не витримав . Вони такі смішні , беззахистні , і це все що виставили проти нас храм Ейнхазад хай буде прокляте це ім"я , я був про них кращої думки . Ще кілька годин їх поганяємо і будемо кінчати , нажаль іхнього капітана чекає довга смерть , так мстять темні за кров своїх братів та сестер .

Через кілька годин.......

Після заходу сонця Фаріон і Шандрі без звуку вбили останніх воїнів цього горе Паладіна . Я з Ланаєю довго зводили його з розуму різними закляттями . Шкура Святих Лицарів міцна , але древня магія предків моїх і не таких ламала .
Після шести годин мук від чарів я всетаки вирішив гуманно прикінчити ворога свого , він воїн як і я , хоча я думав мучати його до ранку . Та часу мало ми повинні дістатися до аргону .

Дякуючи танцю тіней Домінаса ми пройшли в місто , там була сила силенна воїнів , після того як Ланая прочистила думки одного із головних ми зрозуміли , після невдалої місії тих горе "героїв" , Храм зібрав багацько воїнів магів , святих , і просто безумців які згодились в честь Ейнхазад іти в болота .
нас помітили ми старались тікати але нас обійшли з усіх боків , ми в пастці , от і скінчилась історія одного з великих воїнів , хіба так ? Повинна була вона закінчитись .
З самого початку вбили Домінаса мій друг помер забравши з собою тридцять душ , ВІН БУВ ВЕЛИКИМ ВОЇНОМ ПРОКЛЯНИ ВАС ШИЛЕН ! Ми падали натиск слабшав через кілька хвилин ми бились на горі трупів ворога
Святу магію було не втримати і зараз від нас буде лише порошок , та Шандрі кинулась на Кардинала який готував удар вона кинулася на гострі як бритва списи , Кардинал в пав з пробитим серцем ,в одну мить як по команді тіло Шандріс було пробито що найменше десятьма списами , по темній шкірі красуні капала червона але всетаки тамніша ніж в інших рас кров . Фаріона взяло безумство він був Аватаром Самої СМЕРТІ на цій замлі і в цю мить . В величному бою впав Фаріон пропустивши удар щита одного з воїнів .
Ланая віддавала мені свої сили поки я не скомандував їй телепортуватися звідси . Хтось повинен був розказати про те як пролилася багряна кров з відтінком темного . Вона віддала мені свої останні сили і втекла через магію телепорта .
Зостався я , я , я , і ще раз Я ! Воїни людей перестали нападати , вони розступились , а я ближче притиснув до тіла свій щит . Переді мною вийшов , чорт це був старійшина Світлих ..... Він був під руку з Архієпископом .
Старійшина : Кинь зброю темний брат навіть в разі твоєї смерті некроманти людей витягнуть з твого розуму все ,
перестаньмо проливати кров рідних братів .
Лорін :Зрадник ! Ти зрадив своїх братів ! У нас був мир вже 200 років і ви знову за своє . Ви зговорилися за спиною з-0 цими собаками !!! ..... ні пощади вам ні прощення !!!! Хай забере ваші душі Матір Шилен !
Архієпископ : Не вимовляй тут цього імені ! Істота темряви ! Я зібрав сили і я своєю силою яку віддали мені тисячі , очищу всі ті землі які стали проклятими через вашу присутність ! ! ! В ім"я великої Матері !

Я кинув свій меч який був зі мною практично 500 років , відкинув щит який бу даром мені як Храмовнику матері Шилен , і я...... за секунду зібрав стільлки енергії в обох руках я зробив дві найсильніші магії які я знав !
Рука смерті стала моєю лівою кінцівкою , а для старійшини смерть та посмертя було страшнішим Права
рука потихеньку перетворилася в длань моєї богині ! Мені потрібно було менше секунди щоб доторкнутися до кровних ворогів .
Останнє що я бачив це те як воїни метушаться , крики , трупи моїх друзів стали попелом , золою і вже нема загрози некромантії В останні секунди свого життя я впав заживо перетворюючись на попіл .
І наді мною небуло нічого крім темряви , холодної , але такої знайомої та близької для мене , та і її не було була лише свобода яку вона дає .
Так душа темного рванулась до його матері Шилен . Він був не просто її храмовником він був її воїном
Воїном Величної Темряви !